ІнфоЛьвів
Сьогодні: 15 грудня 2017 Про нас | Контакт
погода Львів прогноз погоды

Партнери

Громадські організації / NGO
Center for Interreligious Understanding/Центр Міжрелігійного Порозуміння John Paul II Center for Interreligious Dialogue The Richard Mauthe Center for Faith, Spirituality, and Social Justice
Інформаційні партнери/Information agencies
РІСУ/RISU
Навчальні заклади / Educational institutions
Інститут Екуменічних Студій/Institute of Ecumenical Studies
Міжнародні фонди / International foundations
The Russell Berrie Foundation
Актуально / News

Молитва за мир у Свято-Покровському кафедральному соборі Львівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (Libertas)

До Львова завітає Директор Центру Міжрелігійного Діалогу ім. Івана Павла ІІ Рабин Джек Бемпорад (LvivCityCouncil)

Календар подій Львівської міської ради на 07.05.2013 (LvivCityCouncil)

Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу у Львові співпрацюватиме з учасниками програм Європейського Союзу (LvivCityCouncil)

«Лібертас» прагне до міжрелігійного діалогу (ГромадськийПростір)

Центр міжконфесійного діалогу хоче відкрити дім престарілих у Львові (zaxid.net)

Во Львов прибудет муфтий Украины шейх Ахмед Тамим (НовостиЛьвова)

На відкриття Центру Міжконфесійного та Міжрелігійного Діалогу до Львова прибуде Муфтій України (Galinfo)

Inauguration Program of the Libertas Center (Lviv, Ukraine)

Програма інавгурації Центру (Лібертас)

A Center for Interconfessional and Interreligious Dialogue to be opened in Lviv, Ukraine (Ukraine LIBERTAS CENTER)

АНОНС: Міжконфесійний та міжрелігійний діалог започатковують у Львові. (Україна)

×

 

Нейтральний майданчик для діалогу всіх конфесій і релігій

назад
2013-05-02 01:48:30
 

Буквально за кілька днів у Львові розпочне діяльність Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» (Libertas). Які цілі ставить перед собою нова установа, як саме вона діятиме та як уможливить міжрелігійний діалог «Духовність» поцікавилася у майбутнього очільника центру – Тараса Дзюбанського, доктора богословських наук, радника з релігійно-екуменічних питань міського голови Львова.

– Уже 7 травня відбудеться інавгурація Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» (Libertas). Розкажіть, за якими принципами він діятиме та які цілі Ви ставите перед собою?

Насамперед центр «Лібертас» це громадська нерелігійна, нецерковна і неприбуткова організація. І він матиме спрямування двох вимірів. Перший вимір – це діалог міжконфесійний, між представниками Церков, конфесій та релігійних спільнот, які належать до християнської релігії. А другий вимір – міжрелігійний. Тобто ми так само матимемо проекти, до яких залучатимемо представників інших релігій та людей, які належать не до християнства.

– Тобто Ви позиціонуєте цей центр як нерелігійну громадську організацію? Але як це розуміти, якщо він займатиметеся якраз релігійними і зокрема християнськими питаннями?

Це буде нерелігійна організація в тому сенсі, що ми не представляємо якусь певну релігію, ми не виступаємо від імені християнства, чи від імені якоїсь іншої релігійної спільноти, але таки насправді наша діяльність буде дуже навіть релігійною та задіяна у релігійній сфері. Втім матимемо два спрямування: академічний, тобто у наших планах, проектах передбачаємо організацію різних лекцій, конференцій на суто богословські теми, а інший тип спрямування – практичний, зокрема соціальний, до якого ми постараємося залучити представників різних конфесій та релігій.

– Хто є ініціатором створення такого центру у Львові та як виникла ця ідея?

Ідея створення такого центру виникла у мене ще під час моїх студій у Римі у Папському університеті святого Томи Аквінського. А коли навчався в аспірантурі, то вже тоді брав участь у програмі міжрелігійного діалогу, яку спонсорувала фундація Рассела Бері. Ми дуже багато часу віддавали для міжрелігійних студій, у нас навіть був практичний семінар у Єрусалимі. Таке навчання мене дуже зацікавило, тому вважаю, що для України це буде щось нове, свіже та актуальне.

– Центр створений за прикладом подібних установ, які існують у світі. А наскільки ефективними є їхня діяльність для екуменічного діалогу?

Справа екуменізму належить очільникам Церков, а оскільки ми не представляємо жодну Церкву і релігію, то сподіваємося, що Церкви та релігійні спільноти «використають нас», у доброму сенсі цього слова, як нейтральний майданчик, куди б вони могли прийти, діалогувати і приймати ефективні для суспільства рішення.

– А що буде пріоритетнішим у діяльності центру – міжконфесійний чи міжрелігійний діалог?

Важко сказати, які будуть пріоритети. Бо міжрелігійний діалог охоплює міжконфесійний діалог. А якщо християни не можуть домовитися та знайти спільну мову, тоді їм буде важко вступати у міжрелігійний діалог. Тому ці діалоги взаємопов’язані, але все ж таки це дві різні речі. Бо мета екуменізму як міжконфесійного діалогу – видима єдність Церков, а мета міжрелігійного діалогу не передбачає видиму єдність релігій чи утворення суперрелігії. Центр «Лібертас» не займатиметься синкретизмом, ми не об’єднуємо релігії, адже це не можливо. Тому що релігії містять різні принципі. Натомість з ними можна вести діалог на етично-моральному рівні. Крім того, вчення Католицької Церкви наголошує, що поза цією конфесію і поза християнством, тобто в інших Церквах і релігіях є елементи правди і святості. І ми шукатимемо ці елементи передовсім в інших релігіях для того, що б вони стали динамічними у пошуках кращих змін для суспільства.

– А як відбуватиметься Ваша співпраця з іншими екуменічними установами України до прикладу з Інститутом екуменічних студій Українського католицького університету?

Ми дуже сподіваємося на плідну співпрацю й уже отримали запрошення на Екуменічний соціальний тиждень (ЕСТ – щорічний осінній суспільний форум, який організовує Інститут екуменічних студій прим. автора). Збираємося взяти активну участь у ньому. Крім того, хочемо організувати спільну лекцію про «феномен уніатизму», який я досліджую. І також хочемо презентувати на ЕСТі роботу самого центру.

– Нещодавно вийшла друком Ваша книга на тему екуменізму (під назвою «Єдність Церков у світлі реакцій на Баламандську Угоду»). Яке місце у ній Ви відводите для Східних Католицьких Церков у справі поєднання християн?

У книзі я беру за приклад УГКЦ як успішну модель для екуменічного діалогу. Тому що ми є східні, але водночас ми перебуваємо в єдності з римським престолом. Книга вийшла якраз до 20-ї річниці Баламандської угоди.

– Підхід до діалогу може бути під кількома кутами. Наприклад, можна обговорювати питання, які розділяють, або навпаки ті, які об’єднують. Як, на Вашу думку, ефективніше провадити діалог і як це робитиме центр «Лібертас»?

Найефективніше, вважаю, починати з того, що нас об’єднує, а пізніше переходити до певних поглядів, які роз’єднують. Бо якщо починати з того, що я проблематичним, то це поганий старт. Насамперед ми реалізовуватимемо соціальні етично-моральні проекти, за які виступають усі релігії. Наприклад, проблематика екології. Тут усі релігії погоджуються, що потрібно берегти довкілля, адже все створив Всевишній.

– Справді діалог передбачає не лише теоретичне обговорення складних богословських питань. І ви неодноразово наголошуєте, що Центр «Лібертас» активно реалізовуватиме практичні соціальні проекти . Про які проекти конкретно йдеться?

Практичний рівень діалогу є дуже високим, тому що віра не є якимось абстрактним поняттям і кожна релігія гуртує людей, які живуть конкретним життям і стикаються з конкретними проблемами. Центр «Лібертас» акцентуватиме увагу в соціальній сфері на три категорії людей. Перша категорія це діти-сироти. Друга категорія жінки, які зазнали насильства, тому що це питання дуже актуальне якраз для українського суспільства. Насамперед ми хочемо створити реабілітаційний центр, місце куди спочатку вони могли б прийти і отримати безкоштовну консультацію психолога. З часом також плануємо в цьому центрі давати їм можливість проводити відповідний час і навіть організовувати дозвілля поза містом, наприклад у монастирі, в реколекційному центрі. Але до останнього хочемо залучати уже не тільки самих жінок, але й ту сторону, від якої вони постраждали. Бо для успішної реабілітації необхідна двостороння співпраця.

Ну і третя категорія, на яку будуть спрямовані наші проекти, – люди похилого віку. Ми плануємо створити для них насамперед умови дозвілля, де б вони змогли провести час. А другий, досить амбітний проект – створити центр, де б ці люди могли жити. Це своєрідні будинки престарілих – для людей, які не мають родичів чи навіть місця де перебувати, для того, щоб вони могли спокійно проживати свої літа.

У цьому питанні ми надіємося на співпрацю з міською радою, бо в нас уже є готовий один проект, який сподіваємося якнайшвидше будемо реалізовувати разом із представниками церков і релігій.

– А як саме ці проекти зможуть бути міжконфесійно чи міжрелігійно реалізовані?

Налагодження контактів є найважливішою справою. І щоб їх налагодити насамперед звертатимусь до людей, стукатиму у двері і ті хто, нам відчинять, і будуть з нами співпрацювати. Ми презентуватимемо роботу нашого центру, розповімо про наші ідеї і з тими, хто захоче нас підтримати, разом все це втілюватимемо у життя.

– п. Тарасе, зараз Ви є також радником міського голови Львова з релігійно-екуменічних питань. Як влада міста долучається до екуменічного діалогу?

Міський голова є дуже зацікавлений у такому діалозі, тому що насамперед це промоція міста і є така ідея, щоб ми показали Львів як таке місто, де успішно не тільки співживуть конфесії, а де успішно вони співпрацюють. Тому ми намагаємось відповідати саме цій моделі.

– Плануєте також організовувати семінари та конференції, лекції, поділіться планами, що з цього маєте на меті втілити невдовзі? Можливо уже запланована лекція чи семінар і на травень?

Одразу після інавгурації у нас будуть конференції. Перша – міжрелігійна, у якій візьмуть участь равин і католицький священик-домініканець, вони будуть говорити на тему соціальної справедливості та на тему чесноти справедливості у християнській і єврейській традиціях. Восени плануємо організувати спільну конференцію з ІЕС щодо «феномена уніатизму». А ще пізніше в грудні конференцію в Італії, для того щоб залучити і представників Ватикану, від Папської ради, та налагодити співпрацю з ними.

– А яку Ви бачите якнайкращу модель екуменізму? Як у майбутньому може реалізуватися ідея видимої єдності церков?

Сьогодні ми живемо у такому суспільстві, яке насправді глобалізоване і якщо немає діалогу, то конфесії і Церкви тоді самоізолюються. Тому діалог це не те, що хтось хоче робити, а він мусить бути, бо якщо немає діалогу, то Ви залишаєтеся поза грою і на Вас ніхто не звертатиме увагу. В католицькій доктрині існує багато різних моделей цієї єдності і якоїсь успішної наразі немає, але вважаю, що треба покладатися на провідника екуменізму, яким є Святий Дух, прислухатися більше до Його порад і бачити знаки часу, в якому ми живемо.

Розмовляла Анна Микуляк